Зів’яле листя викидають.
Зів’ялі квіти – не живуть.
Думки сухі в пил випадають,
Мрії без дії – не ростуть.
Рожевим цвітом квітне вишня,
Десь зарясніє вдень бузок,
Щоби життя прожити пишно –
Зніми вже з серця той замок.
Життя пливе, життя спливає,
Жовтіє листя під вікном,
Лише любов душу тримає,
Та викриває серця дзвін.
Нехай несе життя з собою,
Все те, що плинним є завжди.
Лиш би ту силу серце мало,
Щоб жити і з тим далі йти.